Велоподорож в Tyniec

Насправді, це не зовсім велоподорож(в звиклому для мене форматі). Просто виїхав сьогодні з роботи і чомусь дуже не хотілося вертатися додому.. Постояв над Віслою, прикинув куди можна поїхати і що хотілося б побачити, зважив на теплі кольори від заходу сонця(які мали б гарно фотографуватися) і повернув в сторону містечка Tyniec. Ось і з'явився привід розказати про "Велосипедний Рай", який я вже згадував в попередніх записах. Карти подорожі складати не буду - 35км то не відстань, але фотозвіт як завжди на місці. Отже, вперед, шановний подорожній, втамуємо жагу до руху разом.

"Велосипедним раєм" я називаю відрізок велосипедної дороги від Кракова до Тинця (Tyniec), що пролягає серед полів понад Віслою, на віддалі від автостради, недосяжний для міського шуму і є прекрасним місцем для відпочинку на ровері. Якщо дуже захотіти, цією ідеально рівною, достатньо широкою і гарно розміченою велострадою можна дістатися до клаштору Бенедиктинців у Тинцю за якихось 15-20 хвилин. Але яке ж то блаженство вимкнути плеєр, переключитися на передачу 2-6 або 3-4 і спокійно їхати, вдихаючи запахи літа і річки, насолоджуючись приємним дзичанням шин по асфальту і милуючись спортивними фігурками дівчат на роликах, яких тут вдосталь :)!

Дорога до Тинцю трохи тяжча через зустрічний вітер(який часом може збити швидкість з 30км/год до 10км/год!). Зате з Тинця - краса, а не їзда. По всій трасі купа роверистів та ролерів - їздять тут сім'ями, компаніями, поодинці, парочками, з візочками чи з малими дітками на ровера.. Словом, місце популярне.

Посеред дороги я вирішив з'їхати з траси, щоб трохи пофотографувати річку і замок в Przegorzaly. По дорозі через хащі зігнав сіру чапельку, але зате знайшов чудове місце для фотографування - на невеличкій косі, що відходила від берега. Сонце поволі хилилося на захід, забарвлюючи все довкола в приємні теплі кольори і тим самим створюючи надзвичайно сприятливі умови для фотографування. В цій же тихій і спокійній місцині я зробив невеличку перерву на вечерю - краківські пончики з чаєм Nestea. Хоч я і рідко тепер купую ці смаколики(фігуру бережу :)), але, мушу зауважити, що смакують вони перфектно!

Під пильним наглядом чапельки, яка трохи покружляла наді мною і всілася на протилежному березі, я вирушив далі. І як відчував - прямо перед водозабірником проводилося якесь дійство. Розташувавшись серед велоглядачів, став спостерігати. З напису на сцені стало зрозуміло, що це відкриття якихось змаганнь. Ведучий на сцені тим часом називав країни і викликав до себе під сцену команди. Словаки, росіяни, румуни, шведи.. і ось! наша українська команда!! З нашим незламним стягом! Не втримався і під'їхав ближче до хлопчаків з прапором - запитатися що відбувається. Виявляється завтра тут розігруватимуть чемпіонат Європи з каякарства (польске слово, українською напевно байдаркарства). Словом, будуть наші хлопці плисти по от такому каналу на час. Канал не надто довгий, але вируючий і повен різних перешкод. Цікаво, цікаво.. Шкода тільки, що це все на 10 годину ранку почнеться - робочий час, як не як. Ну нічого - побажав хлопцям удачі і рушив далі. Пофотографував старт перегонів, міст через Віслу і, замість їхати на Tyniec, перебрався на протилежну сторону Вісли - при такій погоді можна наробити гарних фотографій клаштору з відбиттям в Віслі.

Тому поїхав через село Piekary(попри "золоті" поля) на берег навпроти клаштору. Фотки і справді вийшли гарні. Плюс до того отримав бонуси в вигляді Карлсона(хочу собі такий апарат), сонячних квіточок і Містера "Велика Хвиля". Останнього фоткав до "посиніння" - дуже вже мені подобалося як він краплі розсікає(теж, між іншим, хочу таку штуку собі :)) Тут я собі нагадався про конкурс NGP2007 і рвонув на другу сторону - до клаштору. Справа в тому, що деякі фотки Містера "Хвилі" гарно би вписалися в розділ "Екстрім" - але для цього потрібно його згоду на розміщення фотографій. От я собі і вирішив з ним про то поспілкуватися. Але, на жаль, поки я об'їжджав через міст, він спакувався і зник.. Ну нічого - на фотографіях його чітко не видно - може і без дозволу приймуть. Побачимо... Зате сфотографував захід сонця, висячий дим, байк на фоні заходу сонця і місце ночівлі наших "байдаркарів".

Насамкінець, користуючись попутнім вітром і бажанням трохи розім'ятися, чкурнув по "Раю" додому. Обходячи на швидкості 30-35км/год ролерів, байкерів і бабусь, що вийшли прогулятися над річкою, дістався додому десь за 30 хвилин (а від Тинця до Кракова за 18хв).

Повний фотозвіт тут.

Немає коментарів: